"Чи повинна держава втручатися у сімейні відносини?" Кожна людина прагне мати в своєму житті щось приватне, таке, про що інші люди не знають. Однією з найбільш особистих і інтимних сфер життя людини є сім'я. Сім'я людини - сфера приватна, втручання в яку завжди неприємне. В кожній сім'ї є щось таке , про що її члени не поширюють на людях. Крім того , у сферах законодавства України зазначено , що кожна людина має право на таємницю приватного життя , сімейних відносин між ними та іншими членами їхньої сім'ї. Але в той час кожен повинен розуміти важливість державного регулювання навіть у приватному житті людей. Держава повинна втручатися в сімейні відносини , але лише в особливих випадках, наприклад, порушення прав члена сім'ї , врегулювання сімейних конфліктів , що несуть шкоду оточуючим. Сучасна держава є гарантом дотриманням правил спільного життя людей ,а закони та державні інститути покликані зробити так, щоб у всіх сферах життя людини забезпечувалися чесність і справедливість. Саме тому держава має право розробляти спеціальні закони та інші нормативно-правові акти з метою регулювання. Базування діяльності держави щодо врегулювання сімейних відносин в тому , що держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини. Конституція України ст.51 Сім'я, дитинство, материнство й батьківство охороняються державою.
Так повинна, але лише в особливих випадках. До них відносяться порушення прав члена сім'ї, врегулювання сімейних конфліктів, що несуть шкоду оточуючим. Такі випадки прописані в законододавстві України і цей перелік є вичерпним, в інших випадках втручання в приватне життя людей заборонено.У статті 32 Конституції України проголошено; “Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Регулювання сімейних відносин здійснюється державою з метою: * зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; * утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; * побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; * забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку. Однак треба зазначити, що не всі цілі регулювання сімейних відносин, можуть досягатися шляхом правового регулювання. Так, утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї, а також побудова сімейних відносин на засадах взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки можуть бути забезпечені не нормами права, а нормами моралі. А норми права лише сприяють цьому.
Кожна людина має особисте життя. Найбільш приватною складовою є сім'я. Навіть в законодавстві нашої країни зазначенно, що кожна сім'я має право на таємницю особистого життя. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте та сімейне життя. Але іноді втручання необхідне. Будь-які випадки із права встановлюються та регулюються безпосередньо Конституцією України. Тож держава повинна встручатися у сімейне життя, але лише в особливих випадках: конфлікти, нанесення шкоди одному з членів сім'ї, важкі відносини, що можуть завдати або завдали шкоди оточуючим.
Так, держава повинна втручатись у сімейні відносини. Держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини. Держава бере під свою охорону кожну дитину, яка позбавлена належного батьківського піклування. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.
Так, повинна, але тільки в тих випадках, коли це необхідно. Усі ці особливі випадки прописані у Конституції України. В статті 5 “Державна охорона сім'ї” говориться: Держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини. Держава бере під свою охорону кожну дитину, яка позбавлена належного батьківського піклування. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України. До цих винятків слід віднести випадки, передбачені статтями 23, 27, 29—32, 34—35, 37, 41, 43— 44, 50—52, 54-—55, 64-—68 Конституції України, коли втручання в особисте чи сімейне життя пов'язане з:
1) захистом життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань, захистом дитини від насильства і експлуатації, врятуванням людей та майна;
2) запобіганням чи перепиненням злочинові, безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, з'ясуванням істини під час розслідування кримінальної справи;
3) інтересами незалежності України, її суверенітету, національної безпеки, територіальної цілісності, економічного добробуту, безпечного довкілля, громадського порядку, здоров'я і моральності населення;
4) захистом репутації інших людей, інтересами моральності населення, запобіганням розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, підтриманням авторитету і неупередженості правосуддя;
5) попередженням та протидією пропаганди війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;
6) настанням воєнного чи надзвичайного стану;
7) забороною використання примусової праці;
8) захистом власності, а тому числі інтелектуальної, авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності;
9) запобіганням іншим, крім зазначених вище, порушень прав і свобод інших людей, їх захистом та відновленням;
10) необхідністю виконання кожним обов'язків не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані збитки, сплачувати податки, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, виконання громадянами України обов'язків захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, шанувати її державні символи, щорічно подавати декларації про свій майновий стан та доходи, а також обов'язку батьків утримувати дітей до їх повноліття і обов'язку повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
На мою думку повинна,але за певних умов.До них відносяться порушення прав члена сім'ї, врегулювання сімейних конфліктів, що несуть шкоду оточуючим. Такі випадки прописані в законододавстві України і цей перелік є вичерпним, в інших випадках втручання в приватне життя людей заборонено. Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: * зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; * утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; * побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; * забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку. В статті 5 “Державна охорона сім'ї” говориться: Держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини. Держава бере під свою охорону кожну дитину, яка позбавлена належного батьківського піклування. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України. Ця стаття передбачає один з найважливіших принципів сімейного права, закріплений у ст. 51 Конституції. Ч. 1 дублює положення ч. 3 ст. 51 Конституції і відповідає ст. 2 Декларації про загальні засади державної політики України стосовно сім'ї та жінок. Положення ч. 2, згідно з яким держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує та підтримує материнство й батьківство, дістали втілення у статтях 49 і 50 СК, що передбачають право дружини на материнство і чоловіка на батьківство (див. коментарі до цих статей). У ч. 3 закріплено положення про забезпечення державою пріоритету сімейного виховання дитини, яке відповідає змісту статей 2 і 9 Конвенції ООН про права дитини 1989 р., ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 р., і дістало відображення у статтях 151 — 156, 160 і 163 СК. Положення ч. 4 відповідає ст. 20 Конвенції про права дитини і главам 18—20 СК. Частина 5 відповідає ч. 2 ст. 32 Конституції. У разі незаконного втручання у сімейне життя особи вона має право на судовий захист (ст. 55 Конституції) і на відшкодування матеріальної та моральної шкоди (ст. 56 Конституції). Отже висновок такий,що держава має право на втручання в сім'ю,але коли сім'я цього потребую. У всіх інших випадках не має,бо кожна людина(сім'я)має право на особисте життя.
Шановні учні! Оберіть однез висловлювань відомих філософів і вчених та поясність його зміст у кроткому творі-роздумі: 1.Покарання подібне до бога Януса, який маєдва обличчя: одне з них повернуте в минуле, а друге - у майбутнє (М.С.Таганцев). 2.Перша умова виправлення - визнання своєї вини (Л.М.Толстой). 3.Найбільше заохочення злочину - безкарність (Цицерон). 4. Покараний злочинець - це приклад для всіх злочинців; невинно засуджений це питання совісті для всіх чесних людей (Ж.Лабрюйєр).
Перша умова виправлення - визнання своєї вини На мою думку коли злочинець осмислює що вiн наробив в нього прокидаеться совiсть, вiн вiдчуває свою вину та починає карати себе.Тодi коли прокидається совiсть i вiдчуття вини, тiльки тодi людина стає на правильний шлях виправлення.
"Найбільше заохочення злочину - безкарність ", що розуміється сьогодні як незастосування до винного в злочині особі певних заходів кримінально-правового характеру. Однак питання про цілі покарання завжди був спірним. А між тим, з'ясування цільової сутності покарання і вибір пріоритетної мети, особливо суддями при розгляді конкретної справи, зумовлює долю особи, яка вчинила злочин. Так, якщо судді будуть думати, головним чином, про запобігання нових злочинів, вони застосують до винної особи більш суворе покарання. Навпаки, якщо вони захопляться майбутньою долею винного, його особистістю, сімейним становищем, причинами та умовами, що сприяли вчиненню злочину, може бути обрана надмірно м'яка міра покарання.
Шановні учні! Пропоную питання для обговорення: "Чи повинна держава втручатися у сімейні відносини?" Прошу дати свою відповідь у коментаріях.
ВідповістиВидалити"Чи повинна держава втручатися у сімейні відносини?"
ВидалитиКожна людина прагне мати в своєму житті щось приватне, таке, про що інші люди не знають. Однією з найбільш особистих і інтимних сфер життя людини є сім'я. Сім'я людини - сфера приватна, втручання в яку завжди неприємне. В кожній сім'ї є щось таке , про що її члени не поширюють на людях. Крім того , у сферах законодавства України зазначено , що кожна людина має право на таємницю приватного життя , сімейних відносин між ними та іншими членами їхньої сім'ї. Але в той час кожен повинен розуміти важливість державного регулювання навіть у приватному житті людей. Держава повинна втручатися в сімейні відносини , але лише в особливих випадках, наприклад, порушення прав члена сім'ї , врегулювання сімейних конфліктів , що несуть шкоду оточуючим. Сучасна держава є гарантом дотриманням правил спільного життя людей ,а закони та державні інститути покликані зробити так, щоб у всіх сферах життя людини забезпечувалися чесність і справедливість. Саме тому держава має право розробляти спеціальні закони та інші нормативно-правові акти з метою регулювання. Базування діяльності держави щодо врегулювання сімейних відносин в тому , що держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Конституція України
ст.51
Сім'я, дитинство, материнство й батьківство охороняються державою.
Так повинна, але лише в особливих випадках. До них відносяться порушення прав члена сім'ї, врегулювання сімейних конфліктів, що несуть шкоду оточуючим. Такі випадки прописані в законододавстві України і цей перелік є вичерпним, в інших випадках втручання в приватне життя людей заборонено.У статті 32 Конституції України проголошено; “Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
ВидалитиРегулювання сімейних відносин здійснюється державою з метою:
* зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб;
* утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї;
* побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки;
* забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
Однак треба зазначити, що не всі цілі регулювання сімейних відносин, можуть досягатися шляхом правового регулювання. Так, утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї, а також побудова сімейних відносин на засадах взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки можуть бути забезпечені не нормами права, а нормами моралі. А норми права лише сприяють цьому.
Кожна людина має особисте життя. Найбільш приватною складовою є сім'я. Навіть в законодавстві нашої країни зазначенно, що кожна сім'я має право на таємницю особистого життя. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте та сімейне життя. Але іноді втручання необхідне. Будь-які випадки із права встановлюються та регулюються безпосередньо Конституцією України. Тож держава повинна встручатися у сімейне життя, але лише в особливих випадках: конфлікти, нанесення шкоди одному з членів сім'ї, важкі відносини, що можуть завдати або завдали шкоди оточуючим.
ВідповістиВидалитиТак, держава повинна втручатись у сімейні відносини. Держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї.
ВідповістиВидалитиДержава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство.
Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Держава бере під свою охорону кожну дитину, яка позбавлена належного батьківського піклування.
Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.
Так, повинна, але тільки в тих випадках, коли це необхідно. Усі ці особливі випадки прописані у Конституції України. В статті 5 “Державна охорона сім'ї” говориться:
ВідповістиВидалитиДержава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї.
Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство.
Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Держава бере під свою охорону кожну дитину, яка позбавлена належного батьківського піклування.
Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України. До цих винятків слід віднести випадки, передбачені статтями 23, 27, 29—32, 34—35, 37, 41, 43— 44, 50—52, 54-—55, 64-—68 Конституції України, коли втручання в особисте чи сімейне життя пов'язане з:
1) захистом життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань, захистом дитини від насильства і експлуатації, врятуванням людей та майна;
2) запобіганням чи перепиненням злочинові, безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, з'ясуванням істини під час розслідування кримінальної справи;
3) інтересами незалежності України, її суверенітету, національної безпеки, територіальної цілісності, економічного добробуту, безпечного довкілля, громадського порядку, здоров'я і моральності населення;
4) захистом репутації інших людей, інтересами моральності населення, запобіганням розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, підтриманням авторитету і неупередженості правосуддя;
5) попередженням та протидією пропаганди війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;
6) настанням воєнного чи надзвичайного стану;
7) забороною використання примусової праці;
8) захистом власності, а тому числі інтелектуальної, авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності;
9) запобіганням іншим, крім зазначених вище, порушень прав і свобод інших людей, їх захистом та відновленням;
10) необхідністю виконання кожним обов'язків не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані збитки, сплачувати податки, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, виконання громадянами України обов'язків захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, шанувати її державні символи, щорічно подавати декларації про свій майновий стан та доходи, а також обов'язку батьків утримувати дітей до їх повноліття і обов'язку повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
На мою думку повинна,але за певних умов.До них відносяться порушення прав члена сім'ї, врегулювання сімейних конфліктів, що несуть шкоду оточуючим. Такі випадки прописані в законододавстві України і цей перелік є вичерпним, в інших випадках втручання в приватне життя людей заборонено.
ВідповістиВидалитиСімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою:
* зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб;
* утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї;
* побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки;
* забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
В статті 5 “Державна охорона сім'ї” говориться:
Держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї.
Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство.
Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Держава бере під свою охорону кожну дитину, яка позбавлена належного батьківського піклування.
Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.
Ця стаття передбачає один з найважливіших принципів сімейного права, закріплений у ст. 51 Конституції. Ч. 1 дублює положення ч. 3 ст. 51 Конституції і відповідає ст. 2 Декларації про загальні засади державної політики України стосовно сім'ї та жінок. Положення ч. 2, згідно з яким держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує та підтримує материнство й батьківство, дістали втілення у статтях 49 і 50 СК, що передбачають право дружини на материнство і чоловіка на батьківство (див. коментарі до цих статей). У ч. 3 закріплено положення про забезпечення державою пріоритету сімейного виховання дитини, яке відповідає змісту статей 2 і 9 Конвенції ООН про права дитини 1989 р., ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 р., і дістало відображення у статтях 151 — 156, 160 і 163 СК.
Положення ч. 4 відповідає ст. 20 Конвенції про права дитини і главам 18—20 СК.
Частина 5 відповідає ч. 2 ст. 32 Конституції. У разі незаконного втручання у сімейне життя особи вона має право на судовий захист (ст. 55 Конституції) і на відшкодування матеріальної та моральної шкоди (ст. 56 Конституції).
Отже висновок такий,що держава має право на втручання в сім'ю,але коли сім'я цього потребую. У всіх інших випадках не має,бо кожна людина(сім'я)має право на особисте життя.
Шановні учні! Пропоную нове питання для обговорення.
ВідповістиВидалитиЧим небезпечні адміністративні правопорушення?
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиШановні учні! Оберіть однез висловлювань відомих філософів і вчених та поясність його зміст у кроткому творі-роздумі:
ВідповістиВидалити1.Покарання подібне до бога Януса, який маєдва обличчя: одне з них повернуте в минуле, а друге - у майбутнє (М.С.Таганцев).
2.Перша умова виправлення - визнання своєї вини (Л.М.Толстой).
3.Найбільше заохочення злочину - безкарність (Цицерон).
4. Покараний злочинець - це приклад для всіх злочинців; невинно засуджений це питання совісті для всіх чесних людей (Ж.Лабрюйєр).
Перша умова виправлення - визнання своєї вини
ВидалитиНа мою думку коли злочинець осмислює що вiн наробив в нього прокидаеться совiсть, вiн вiдчуває свою вину та починає карати себе.Тодi коли прокидається совiсть i вiдчуття вини, тiльки тодi людина стає на правильний шлях виправлення.
"Найбільше заохочення злочину - безкарність ", що розуміється сьогодні як незастосування до винного в злочині особі певних заходів кримінально-правового характеру. Однак питання про цілі покарання завжди був спірним. А між тим, з'ясування цільової сутності покарання і вибір пріоритетної мети, особливо суддями при розгляді конкретної справи, зумовлює долю особи, яка вчинила злочин. Так, якщо судді будуть думати, головним чином, про запобігання нових злочинів, вони застосують до винної особи більш суворе покарання. Навпаки, якщо вони захопляться майбутньою долею винного, його особистістю, сімейним становищем, причинами та умовами, що сприяли вчиненню злочину, може бути обрана надмірно м'яка міра покарання.
Видалити